Дякую, осiнь...
Гріла долоні лимонним чаєм,
З листя сплітала яскраве намисто,
Вечір стрічала палким небокраєм.
Тихо звучала мелодія щастя,
Сповнена ніжності нот, хвилювання,
Дотики теплі і пульс на зап'ясті,
Жити й радіти дарують бажання.
Щиро всміхатись новому світанку
І починати своє чаювання.
Жити у злагоді… І наостанок…
Дякую, осінь, за наше кохання!
Свидетельство о публикации №115121404925