Роки минають, час іде!
Та десь на світі є місцини,
Там, де живе твоя душа,
Імя їм – батькивщина!
Десь біла хата край села…
Таких вже майже не лишилось.
А в нас ще є ! І ще жива !
Та час від часу мамі снилась.
Як там колись маленькою була,
Як безтурботні йшли роки,
І як їй мама коси заплетала…
Та перший раз зустрілась
І залишилась на віки...
.
Як на весні струмок по волуці тікав...
Та доля з долею зустрілась.
І там початок шлях поклав
Життю, яке на світ родилось.
І з нами вже нема на цьому світі
Таких близьких і рідніх нам людей.
І доля їх такой жорстокою була...
Но є, ще є на цьому світі
Та біла хата на краю села....
Роки минають
© Copyright: Михаил Данихленко, 2015
Свидетельство о публикации №115121403415
Свидетельство о публикации №115121403415
Рецензии
Прекрасний вірш! Про найголовніше в житті.....
Артур Грей Эсквайр 14.12.2015 13:34 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 14.12.2015 13:34 • Заявить о нарушении