Зимово-нiчне

Місто заспане завтра зустріне свій день
На зупинках, обкурених млистим туманом,
Мовчки з натовпом рушить у зиму .. лишень
Поодинці усі… в кишені з єдиним таланом.

День минеться без снігу, а може із ним,
Грудень має свої мета-моно прогнози,
Буде вечір сумирним і мовчазним …
Ніч найдовша… і місячні метаморфози…

В них безумна є суть таємничих сієст,
У безсоння є час, щоби їх розгадати,
Перебудемо зиму, ми ж несемо свій хрест
В час прийдешній, щоб весен діждати.


Рецензии