А в мене крила
Так, я умію літати.
Земля мене відпустила,
Щоб зміг я вітер піймати.
Мене ніхто не побачить,
Мене ніхто не помітить.
Бо люди стали, неначе
Нездатні мріяти, жити.
Ніхто не гляне до неба
І жоден не посміхнеться:
Їм цього більше не треба,
З я ярмом же легше живеться.
А я літаю – я вільний,
Бо не боюся вже впасти.
Вам всім здається це дивним,
Коли ви бачите щастя.
Коли летиш над землею,
Яка в світанні горить,
Коли натхненний душею
І серцю хочеться жить,
І мріяти, і любити
Тих, що по світу блукають.
Щоб знову були, як діти,
Бо ще сліпі, не літають.
Свидетельство о публикации №115121304905