108 -звичайне диво-

Там, де немає любові, всі помисли, мрії, вчинки - недосконалі.
Каналом снують баржі, танкери, суховантажі та океанські яхти
Скелі обабіч, занурені в медитації, їх просто не помічають
У світі каміння всі ці металеві та композитні штуки -
лиш ряботиння на тілі води, більше нічого.
Але ми мусимо знати - їх мудрість можемо взяти
будь-коли і будь-де. Адже паралельні всесвіти
перетинаються в точках любові, які відкривають серця
малі та великі: каменям, птахам, зміям,
паперовим драконам і білим, голубооким тиграм,
тим, що ніжаться на відсонні, як домашні коти,
біля ніг буддійських монахів.

Через портали виливається золоте світло,
сочиться через маківку постриженої під макітру
чи виголеної, як бубон, або круглої, як м'яч, голови
аж поки не наповнить кожну клітину тіла грішного.
І тоді починається справжнє,
звичайне диво.
Харе Крішна! Харе Рама!


© Copyright: Валентин Лученко, 2015