Мураха-день
Він прийшов до своєї батьківщини,
А з Ним ішли учні Його.»
(Євангеліє від Марка. 6.1)
Жовтим мурахою повзе день,
Осінь звучить нотами ірландських пісень,
Сонце блискучим ґудзиком на платті дня,
Хмара самотня на полі неба – біле ягня.
Дім, що не звик до тиші – нині жебрак:
Просить людей, господарів – пустка, однак.
Господар минуле кроками міряє до гори Круахан,
Чи то життя, чи спалений вівсяний лан.
Знак: сивиною ірландською старий друїд.
Земля моя: теплих спогадів осінній мід.
Тепер і я монахом-відлюдником тобі услід –
Моя Вітчизна – Ерінн колисана – прадавній міт…
Свидетельство о публикации №115121105765
"Земля моя: теплих спогадів осінній мід."
та міжряддя, мовчазні, - та ні!!
то й увесь мураха-день, - день-в-день!!!
...із усіх чуттів-літер взявсь той мід?
...а Будьмо й зі сіллю??
...які і - Є???
Зозуля Юрий Павлович 07.11.2021 13:17 Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 07.11.2021 17:55 Заявить о нарушении
маймо й приємності на взаємності!..
Зозуля Юрий Павлович 07.11.2021 18:54 Заявить о нарушении