Змарнувала свою долю
Гонорова ж бо була!
Шанувала свою волю,
Мальва довго так цвіла!
Милувались нею люди,
Вроду брала з джерела.
І ніхто не міг збагнути,
Чом завжди була одна?!
А вона – вона кохала,
Однолюбка з полотна!
Над землею все ступала,
Вічність, вірність берегла.
Змарнувала свою долю,
Гонорова ж бо була!
Свидетельство о публикации №115121102795
Желаю счастья и настоящей любви!Хоч и гонорова!
Анна Рубиновская 11.12.2015 23:46 Заявить о нарушении