Квантова безодня

Безодня з квантів. Така велика. Живу  я в ній.
Галактик – сотні. Зірок – без ліку…
Навколо мене, як кара – тиша. Не стане віку…
Почуть, …що десь співає… хор із повій.

Альти. Сопрано. Ем-це* в квадраті. Всі в унісон.
Між ними - відстань: з років та ліктів
Стоять – нестерпно. На місті ж бігти…
В Безодні… не виживе жодний масон.

Вона сортує в хао’с, на свій розсуд.
Вона єднає собі на радість.
Їй не відомо, що таке заздрість.
Її вся гостина. Увесь її посуд.

Хтось в Ній із плюсом,
А хтось – від’ємний.
Від зірки - світлий, а ззаду – темний…
Із гноєм флюсом

Стає… так треба
Але – навіщо?
Яка різниця?
Так треба.

****
***
**
*

---
*E=mc2


Поет ХХ сторіччя 11 грудня 2015 с. Торгановичі


Рецензии
Космічно. Дуже цікавий твір! Часопростір вривається в наше метафізичне буття....

Шон Маклех Патрик   11.12.2015 04:43     Заявить о нарушении
Дякую за відгук. Вже давно не було ні відгуків, а ні критики: або все дуже добре, або ж, навпаки, - працювати і працювати!

Сергий Труш   11.12.2015 10:30   Заявить о нарушении