Я маю світ, повний чудес,
Але в ньому щось не те:
Що сталось з тобою, що сталось зі мною,
Що сталось з тими хто ми є?
Я маю страх, що нас вже нема,
Що ми - лиш тінь забутого сна.
Прокинутись можем, але ти, чи я,
А інший залишиться у снах.
Я мав любов, чисту, як лист,
Відкриту для інших почуттів:
Твоїх і моїх -
Наших вищих почуттів.
Але думка про сон не лишає мене,
Можливо, ми - всього міраж.
Можливо, ми жили дуже давно,
Можливо, і зовсім не було нас.
Знаєшь, я запам'ятаю тебе назавжди.
Я маю світ, повний чудес,
Але в ньому прокинулась ти.
Я маю свiт
© Copyright: Андрей Клен, 2015
Свидетельство о публикации №115121101372
Свидетельство о публикации №115121101372
Рецензии