Біля блочка, де мчиться поїзд,
Неначе свічечка - свіча,
Щоб машиніст біди не скоїв,
Стоїть гарнесеньке дівча.
Так схоже на тонку берізку,
Стоїть і затаївши дух
Ласкаву шле привіт - усмішку,
Бо регулює воно рух.
Спідничка міні, ще новенька,
Вона в ній ходить залюбки.
Немов карасики живенькі
Пвд светром стрибають цицьки.
А із вікенця електрички ,
Юнак, мов в полум'ї згора,
Бо з-під короткої спіднички
Стрункі дві ніжки визира.
І його очі, мов заклякли
Красу угледівши таку:
- Сосочки ніжнії набрякли
Неначе пуп'янки бузку.
В очах від цього темні кола,
В думках за нею він спішить,
Та дарма суше собі голову,
Бо все промчало в одну мить.
11. 12. 2015 р.
11:51.
Бiля блочка
© Copyright: Василий Дубина, 2015
Свидетельство о публикации №115121111369
Свидетельство о публикации №115121111369
Рецензии
Дуже цікавий твір! Ви дуже цікавий автор - буду читати Ваші твори...
Шон Маклех Патрик 11.12.2015 23:35 • Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 11.12.2015 23:35 • Заявить о нарушении