Вночі розхристана, мов п'яна,
Ввірвалась осінь у мій сон,
Дощами вимита, духмяна,
Мене забрала в свій полон.
Я закрутився в вальсі з нею
Під музику нічних вітрів,
Ми полетіли над землею
Втікати від земних гріхів.
Все це наснилось, а насправді,
Дощ тарабанив вже давно,
Мов барабанщик на естраді,
Бив з насолодою в вікно.
Стікала стомлена краплина,
Вмивала задубіле скло,
На жаль, незатишна картина,
І літа - ніби й не було.
Знов захотілось задрімати,
Полинути в осінні сни,
Тебе, як осінь ту, обняти,
Й не відпускати до весни...
Ностальгiя
© Copyright: Виктор Гала, 2015
Свидетельство о публикации №115120908890
Свидетельство о публикации №115120908890
Рецензии