Многострадальна земле ти моя,
Чия ж ти наречена, Україно?
Чи то роса, чи то сльоза твоя?
Чи воля буде,чи руїна?
Світанки тихі, чисті води,
Твої оспівані гаї,
Твої омріяні народом
Щасливі дні і не твої!
Свати прийшли, а ти у смутку:
Чи подавати рушники?
Чи пов'язати білу хустку?
А може ще іти в дружки?
Так, так, в дружки, бо хустку білу,
Лише коханому несуть,
Та стережись, гляди ж за тіло
Ще й на шматочки розірвуть!
А що? Соборна і єдина
Тоді ти сильна і міцна!
Моя кохана, Україно,
Єдина будь і будь одна!
Будь одна
© Copyright: Нина Деревянко, 2015
Свидетельство о публикации №115120907105
Свидетельство о публикации №115120907105
Рецензии