«Життя моє! Заледве день помре
До мене поспішай...»
(Томас Мур)
Вдягну туман замість одежі,
Осідлаю хмару замість коня,
Зазирну в калюжу замість дзеркала,
Полечу вітром над днями неспокою
Чи то над роками-долинами
Нашого жорстокого часу
(Хоча коли він був добрим,
Оцей старий чорнокнижник – Час?)
Серед вологого повітря Ойкумени,
Між ріками-венами,
Що жадають стугоніти
Поштовхами серця землі,
Між каменя-кістками
Передчуваю дощ –
Вічного оновлення,
Вічного знищення-створення,
Вічного буття-життєдайності
В кожній краплині-першопочатку,
Що буде падати з пустки Неба
В майбутньому.
Передчуття дощу
© Copyright: Шон Маклех Патрик, 2015
Свидетельство о публикации №115120901127
Свидетельство о публикации №115120901127
Рецензии
Який же Ви майстер мозаіки слів, Шон, та не аби яких - а найсамісіньки /а чи є таке слово?/ змістовних... Дощ потрібен зараз нескінчений... Люблю дощ...
Кузьмина Лариса Георгиевна 15.09.2016 18:16 • Заявить о нарушении
Кузьмина Лариса Георгиевна 15.09.2016 18:16 • Заявить о нарушении