...Твої очі – то гострі мечі,
Як безодня бездонна урочі,
Як зірки, вони сяють вночі –
Пригадати, де бачив їх, хочу...
...Не жіночі вони й не дівочі –
Із забутого давнього сну,
Що мене розбудив серед ночі,
Він про долю веселу й сумну...
...Він про те, що було і що буде,
Із життям завжди поруч і смерть,
Поруч «так» і «ні», «ніде» і «всюди»,
Над землею завжди неба твердь.
У «завжди» заховалось «ніколи»,
Із «ніколи» пліч-о-пліч «завжди»...
...Бачу в твоїх очах сон той знову
І кажу тобі: «Згоден. Веди!»...
08.12.15
Очi
© Copyright: Олег Вербовий, 2015
Свидетельство о публикации №115120802535
Свидетельство о публикации №115120802535
Рецензии