Він був теслею.
Зайшов якось у глухе село,
Де вирощували оливки
Гіркі як саме життя,
І віслюки дивилися на суху траву
Сумними очима втомлених,
Де хати мурували з каменів,
Що випалені жорстоким сонцем,
І стали, як саме сонце жовтими,
Де виноградники зрошували
Краплями каламутної води смутку.
Він зайшов у село
Кам’яних скринь-будинків
У день нечастої радості:
Молоді люди ставали дорослими,
Самі тягар життя нести вирішили
І для журби й праці дітей плодити
(Радість).
І от з приводу такої оказії
Люди втомленого селища
Вином утробу свою наповняли,
Штучними веселощами
Свій мозок розпалювали.
Але вина не стало
На всю юрбу, що радості прагнула
І тоді той тесля,
Якось так легко й невимушено
Міхи водою наповнити звелівши
Раптом у вино воду перевтілив.
Але народ п’яний не зауважив
Навіть
Невтямки було йому,
Що то було чудо…
Вино i вода
© Copyright: Шон Маклех Патрик, 2015
Свидетельство о публикации №115120704311
Свидетельство о публикации №115120704311
Рецензии
Давно не была на вашей страничке!
Прочитала с интересом и удовольствием...:)
Спасибо большое!
Не болейте!🌹🌻🌷
Раиса Слободян 02.03.2019 21:52 • Заявить о нарушении
Прочитала с интересом и удовольствием...:)
Спасибо большое!
Не болейте!🌹🌻🌷
Раиса Слободян 02.03.2019 21:52 • Заявить о нарушении
Спасибо за отзыв! Рад, что не забываете старых друзей.... :)
Шон Маклех Патрик 07.03.2019 23:18 Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 07.03.2019 23:18 Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.