Розгулявся наніч вітер —
В ринвах завиває,
В'яже в коси голі віти
Й на мить не стихає.
Він за день, набравшись сили,
Зібрав в купи хмари
Та й за межі небосхилу
Погнав, мов отари.
Ось вже в небі проступає
Рій зірок потроху.
Чи то вітер насипає
З пригоршні гороху?
Горошинок в темнім небі
Вже й не полічити.
Їх лиш вітру трошки треба
Дощем промочити.
І нехай цей дощик вийде
Недовгим та рясним,
Отоді й горох той зійде
Світаночком ясним.
Разгулялся наночь ветер
© Copyright: Александр Афонин 4, 2015
Свидетельство о публикации №115120703987
Свидетельство о публикации №115120703987
Рецензии