Розстелився туман над долиною,
І верба над рікою схилилася,
Там прощався юнак із дівчиною,
А на личко сльоза покотилася.
Стільки часу тебе я кохала,
Наче квітку тебе берегла,
Кожен вечір тебе зустрічала,
Та розлука між нами лягла.
Десь кохання моє загубилося,
Вороття йому більше нема.
Мабуть інша в дорозі зустрілася
Та від мене його забрала...
****
Сонце в небі за обрій скотилося,
Я без тебе не зміг би прожить,
Та кохання моє десь поділося,
Я ж не можу нічого зробить.
Вік з тобою прожити хотілося б,
Я тебе на руках би носив...
Разом бути нам вдвох не судилося,
Хтось без нас нашу долю рішив...
Розстелився туман над долиною,
Рання в небі з"явилась зоря...
Там прощався юнак із дівчиною
І виною в тім доля була...
Розстелився туман над долиною
© Copyright: Гойнолка, 2015
Свидетельство о публикации №115120606819
Свидетельство о публикации №115120606819
Рецензии
А ведь это песня!
Красива пiсня про кохання!
Рад встрече!
Юрий Милашенко 23.12.2017 18:58 • Заявить о нарушении
Красива пiсня про кохання!
Рад встрече!
Юрий Милашенко 23.12.2017 18:58 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.