Не високий
Мені здавалося, ти високий,
Що важать тонну твої слова.
Гадала, маєш ти вміст глибокий,
Що світла і мудра твоя голова.
Я малювала тебе на стінах,
Твій образ у серці живе давно.
Прикро лише, що саме я на колінах
Благаю про звук, коли ми мовчимо.
Прикро мені, наперед усе знаю:
Відболить, простогне, а вже потім
Ти прийдеш до мене, і я знову згадаю,
Знайду душу свою десь в болоті.
Горе мені, бо я все розумію.
Розумію й не роблю нічого з цим.
Бачу твій погляд і знову марнію,
Надію складаю поряд ні з чим.
Наша гра подібна якійсь арені:
Багато сили та нуль емоцій.
Гадаю, ти вийдеш з цієї сцени
Веселим, живим переможцем.
Та чи матимеш ти нагороду?
Що отримаєш ти, скажи?
Велику, омріяну здавна свободу
Чи надто багато журби?
Я не здамся без бою, ти знаєш.
Чекатиму навіть в землі.
Чекаю, бо знаю: коли засинаєш,
Ти бачиш мене уві сні.
© Copyright: Торговка Воспоминаниями, 2015
Свидетельство о публикации №115120612383
Свидетельство о публикации №115120612383
Рецензии