Л. Юферова, Сон из минувшей жизни. Пер. с укр

           (вольный перевод)

Как сон затронет в жизни нить былого,
Как к вышивке — касаемся в процессе…
Так память – тот подарок поэтессе,
Коснётся в чувствах самого святого.

В качалке – кресле к небу воспарила
Любви навстречу, вся в мечтах кипени,
А на веранде – запахи сирени,
И дождь в саду – весна, смеясь, струила.

Вдруг – ты вошёл, явили солнце Боги,
И плащ промок, и кепка чуть держалась,
И я от счастья радостно смеялась,
Отбросив груз печали и тревоги.

Сердцебиенье загреметь готово!
Ужель сдержу я сердца литургию?
И прорастёт навечно в ностальгию
Тот светлый сон, затронув нить былого…

--------------------

Сон з минулого життя
Людмила Юферова

А то був сон з минулого життя,
Де вишивка ще й досі у процесі…
І спомин – як дарунок поетесі,
Як доторк до святого почуття.

А я у кріслі-гойдалці лечу
Назустріч небу, мрії і любові,
А на веранді – пахощі бузкові,
В садку – веселі струмені дощу.

І раптом – ти, як сонце чи як Бог,
У довгому плащі і в капелюсі…
І я від щастя радісно сміюся,
Звільняючись від смутку і тривог.

Яке гучне моє серцебиття!
Хіба ж я серце стримати зумію?
І пророста в постійну ностальгію
Цей світлий сон з минулого життя…

http://www.stihi.ru/2015/12/03/5223