Пiсня старого годинника

                «У селище,
                Де пахне рибою, прийшов
                З літнього лісу.»
                (Йоса Бусон)

Я двері відчинив дощавій пісні літа,
Пустив червневу зливу на поріг
У хату сутінок, що міфами зігріта,
У хату-келію. Молитвами доріг
Причини й наслідки зібрав в долоню Час.
Його мірилом був старий годинник
Отой зозулястий, отой, що будить нас.
Та в сірих буднях, у сансарах плинних
Не зупинився він – пішов назад.
З потворного «сьогодні», де газети й миші
Він нас завів у предковічний лад:
Епоху справжнього, де в космічній тиші
Плоди і бронзу, молоко і мед, 
Приносили в офіру Сонцю і воді,
Де право жити здобувалось в боротьбі,
Де зілля дарувало силу і політ,
Де слово – таїнство, де непідробний світ.   


Рецензии
Родной Вы наш Патрик!
Низкий Вам поклон.....за Вашу дивную творческую Душу!!!
Всего Заветного!
❤️🔥☀️

Елена Шахова 7   13.02.2022 20:17     Заявить о нарушении
Спасибо! Рад, что у меня есть такие читатели.........

Шон Маклех Патрик   15.02.2022 10:45   Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.