Хей, бармене
Місто, мов Азкабан, — я з нього планую втечу.
Просто налий, без зайвих порожніх речень,
Без заперечень!
Просто сьогодні якийсь особливий вечір,
Так хочеться взяти і нафіг усе забути,
Відшукати себе й зрозуміти деякі речі,
Осягнути всю сутність, мудрість і спокій Будди..
Намішай мені в чарку коли та вогневіскі,
Стань на хвилинку кимось рідним та близьким,
Татуйовані руки у чарку наллють отруту..
Круто..
І світ попливе — все зіллється в єдине ціле,
Мов шейкер, думки розмішає чарівне зілля,
Терорист алкоголь клітини нервові знищить,
Та всі ми не без гріха — куди вже нижче..
І хай не життя, так настрій хоч стане краще,
І десь у кінці тоннелю засяє вихід.
Доля, вона, ти знаєш, шалава та ще,
Всім пофіг на тебе, кожен шукає вигід..
Просто дістало, якщо не сказати грубіше,
Спогадів вибухи часом порушують тишу,
Що не людина - під маскою вовк чи вовчиця,
Всі ті ж помилки, і ніхто нічому не вчиться..
Налий мені ще — створи-но мені колотнечу,
Треба залити чимось душі порожнечу..
Світ колись вийде, мов їжачок із туману,
Колись ми усі втЕчемо із Азкабану..
© Паша Броський
Свидетельство о публикации №115120511221
Хей ,бармен, эй, коктейль мне быстрее взбей,
Город, как Азкабан, я отсюда - сбегу, конечно,
Просто налей без лишних, пустых речей,
И не перечь мне!
Просто сегодня какой-то особенный вечер,
Так хочется взять и все схоронить под спудом
Найти себя и понять какие-то вещи
И сущность познать, и мудрый покой Будды.
Добавь, не забудь, мне в колу огня виски,
Стань на минуту кем - то родным и близким
Руки в татухах в чарку нальют отравы…
Славно…
И мир поплывёт – всё сливаясь в единое целое,
Смешает мысли, как шейкер, волшебное зелье,
Террорист-алкоголь, убивающий клетки нервные,
Но и мы не безгрешны, да куда уж хуже, наверное
Жизнь не поправишь, настроенье, ей - ей улучшится,
Где-то в тоннеле, как знать, вдруг, забрезжит выход,
Судьба, ты же знаешь, продажная девка с улицы:
Всем на тебя плевать – каждый ищет выгод.
Просто – достало! Как же тут в мат не скатиться,
Взрывами мыслей, зыбкая тишь памяти рушится,
Каждый под маской волк, ну или волчица,
Те же ошибки, а мир - ничему не учится.
Налей, не ленись, в стакане коктейль освежи,
Надо чем – то залить мне пустоту души,
Мир выйдет из плена, как ёжик, покончив с туманом,
Все мы непременно, тоже «рванем» из Азкабана.
С уважением, Д.
Дмитрий Викторович Середа 22.11.2019 10:34 Заявить о нарушении