Безліч бажань вкритих пилом
Вдихаєш холодне вино-
Цей світ був колись сніжно-білим,
це було дуже давно.
Мені хотілось до болю,
Відшукати свій сотий вагон-
Відчути смак перемоги,
й не дивитись на порожній перон.
Мені хотілось свободи
не тільки в думках й на яву
Хотілося, дуже хотілося ЖИТИ
й відчувати те, що ЖИВУ!
Бажалося бути Людиною-
давати тільки добро.
Вважали мене божевільною-
Стискали болюче, чоло.
Не вірийли, й не розуміли
У скронях горіло вогнем
Цей світ колись сніжно-білий-
Раптово чорним став тепер.
І люди вже нелюди
й пісня не співа...
Таке буває всюди,
Коли ховається душа.
#полевойцветок#польоваквітка
Не мовчи
© Copyright: Дарина Полевая, 2015
Свидетельство о публикации №115120305257
Свидетельство о публикации №115120305257
Рецензии