Амнезия... Из Константина Матакова

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/11/30/4529


Колумб считал: Земля имеет форму груши,
И люди, кажется, такие все:
Те груши – небеса, огонь, день с ночью,
Пронизывают рай ионы Франкенштейна…
Чудак мне предлагает прикупить
Прижизненный весь труд  Акинского Фомы,
Что от бабуси, видимо, остался:
Ей дорог старый львовский самиздат,
С Иваном Фёдоровым, чай, знакома…

Смотрю на небо: прыгает там белка,
На ветку с ветки  – что-то, вроде, между
Ежом земным и птицею под тучей,
Кентавр иль вездесущий брат бэтмен…*
И с белки сыплется простор весь мира…
В нем первый снег – он стал Чумацким шляхом**,
С закрытыми глазами лучше видно,
Что ностальгия с памятью – лишь миг…


* -человек-летучая мышь
**-Млечный путь(укр.)

Оригинал:


Колумб вважав: земля має форму груші
Здається мені, - і всі люди такі
Це грушi - небеса, день з ніччю, вогонь,
Де рай пронизує електрика Франкенштейна..
Якийсь чоловік пропонує мені купити
Прижиттєве видання самого Фоми Аквінського
Яке у нього залишилося від бабусі
Що збирала до старості львівські стародруки
І була особисто знайома з Федоровим Іваном..
Я дивлюся на небо, а там білка стрибає
З гілки на гілку - як щось середнє
Між їжаком на землі  та птицею під хмарою
Немов кентавр або всюдисущий бетмен
З білки сиплеться простір світу
В якому перший сніг став чумацьким шляхом
Де закриті очі найкраще бачать
Що ностальгія з пам'яттю - короткочасна амнезія..