Давно до тебе тягне, та боюсь
Цього куди побільше, а ніж ти - мене.
Богам ніяким не молився й не молюсь,
Звичайно, що невдовзі це мине.
Є правила, та їм не підкорюсь,
Без тих підказок якось обійдусь.
Єдине правило – закінчилось життя,
Світ не існує мій, бо не існую я.
Я все ще тут, а він, чи спить, чи терпить
Мою побільш чим надзухвалу впертість.
Не хочу, щоб минуло
© Copyright: Петр Коваль, 2015
Свидетельство о публикации №115120201303
Свидетельство о публикации №115120201303
Рецензии