Чверть століття уже позаду,
А розстались – немов учора.
За життя, як його не згадуй,
А, все рівно, мені – не сором!
І хоча розвела нас доля
По далеких стежках до щастя,
Не згадати не можу без болю,
Хто пішов від нас передчасно.
І радію за тих, хто з нами
Надихає вчительську музу.
Ми мандруєм своїми світами
Та вертаємось знов до ВУЗу,
Щоб згадати студентські кроки
І набратись нової наснаги.
Тож піднімемо келих за роки,
Що давали знання й розваги!
Чверть століття уже позаду,
А розстались – немов учора.
За життя, як його не згадуй,
А, все рівно, нам всім – не сором!
02.07.2005 р.
Однокурсникам
© Copyright: Владимир Владимирович Суховеев, 2015
Свидетельство о публикации №115120106992
Свидетельство о публикации №115120106992
Рецензии