iти далi...

...у прірві доріг безкінечна радість і тривога почуття…
наші кроки, то суєтність часу, що спалює наші мрії…
поєднуючись із Вітром, думки стають Словами, 
а ми, мов листя горнемося одне до одного…
іще зелене, чи вже опале, прагнемо Сонця,
тої зливи, у якій відроджуються наші серцебиття,
Музики, що веде крізь Мовчання іти далі…
і нам не все одно яким стане життя на бездоріжжі…


Рецензии
Філософія життя. Через яку проходе, як нитка золота, любов...
Дякую за красу, Вікторе! Добра і миру!

Татьяна Кострица-Мереуца   02.12.2015 13:52     Заявить о нарушении
Вдячний Вам Тетяно! З повагою до Вашої красивої і мудрої творчості Віктор.

Виктор Сурженко   21.12.2015 21:40   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.