Довершено - Мiсто Мжички

                «У чорнім плащі, в чорній шалі,
                Думає, що світ маленький,
                А серцю нема краю.»
                (Федеріко Ґарсія Лорка)

Кавові такі вірші:
Наче збираєш яблука
І думаєш: Небо,
Наче солодкавий грушевий м’якуш
У видолинку тарелі,
Краплями - і думаєш: вигадка,
Вулиці кав’ярень - ароматні,
Вулиці пабів - веселі,
Вулиці пивниць - віскі.
І все прозоре, як Небо
Над Океаном,
Чи то над черевиками,
Що лишив на вершині гори
Мандрівник,
Вдягнений у свиту,
Шиту з подертих мішків,
Де хотіли берегти борошно
(Оберіг),
Але не змогли.
А може Сонце?


Рецензии
Сонце.
Його тут багато.
Вікна.
Вузенькі .
Стіни.
Товсті.
Парко ,як жарко.
Як холодно парко!
Втомився тікати,
до каменю хати
цвілью,грибками
успів прирости.

Назар Свириденко   18.03.2016 09:13     Заявить о нарушении
Дякую за такий поетичний відгук і розуміння моїх сумних творів!

Шон Маклех Патрик   17.03.2016 09:55   Заявить о нарушении
Вам спасибі за мову...

Назар Свириденко   17.03.2016 19:40   Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.