Свiтанок
Упіймай цю мить, як мене за руку.
Нерівний подих і більше жодного звуку.
Розділено ніч на двох.
Світанок до смаку гірких кав,
розчарувань і тверезих рішень.
За кілька годин ти станеш грішним,
а поки я надто крихка.
Світанок на запах — жіночий страх.
Світло вулиць малює на тілі
слова, для яких ми занадто зміцнілі.
Боятися волі чи страт?
Світанок навпомацки... Я пропускаю хід.
Ховаю очі у темряву, наче кішку.
Ти просиш хоча би натяк, хоча би усмішку,
та наміри на вуста не пускає схід.
Світанок у такт мого серцебиття.
Дублюєш долонею, наче найкращу з партій.
Чого ж ці хвилини насправді варті?
Сніг за вікном ховає перші маршрути містян.
Свидетельство о публикации №115113011569