Сліпі хліби – пусте колосся –
Ані пшениці, ані жита…
Повсяк здебільш пустоголосся –
Як жити?
Чи вітер сушить це коріння,
Чи сонце з вітром?
Хліби повсюди павутинням
Вкрито.
Лише коноплі та брехня…
І якось на душі… Не зрозумію –
Чи так болить душа моя,
Чи так радіє?
Бо всі радіють навкруги,
Бо всі радіють…
То деж насправді вороги,
То хто насправді вороги –
Не розумію.
Не розумiю
© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2015
Свидетельство о публикации №115112902272
Свидетельство о публикации №115112902272
Рецензии