Приснилось... из Олеси Райской

Наснилося... (http://www.stihi.ru/2015/11/28/6832)
Олеся Райська

-------------------------------------------


 
 Одного дня прокинулась - німа,
 Ні, найточніше - справді - заніміла
 Кудись поділися і звуки і слова
 Німа, нечутна - неіснуюча - знесила...

 Знедолена, зневірена, знемарна
 Зне... не почута, не відчута, не така...
 Це ж ти, але не впізнана,- примарна
 Але сама собі на подив, все жива!!!

 Лишень папір - карбованеє слово
 Тобі зосталося - графічне відчуття
 Твоєї безголосості. Довколо
 Спливає тиші біла течія...

 Відкрий вікно - там гамірна зоря!
 Там ранок симфонює голосами!
 Твій голос знов, немов із небуття
 Вертається з снобачливої драми...

 
 
*******************************************



Однажды пробудившись - умерла,
Нет, чтоб точнее, онемела, правда...
Куда-то делись вдруг и звуки, и слова -
Нема, неслышна, неумела, нереальна...

Разбита, разуверилась, распалась,
Раз... не услышана, увидена не так...
Ведь это ж ты... Неужто не узнала ?
Кому-то призрак, ты ж ещё жива пока!!!

Бумага только - раненое слово
Тебе остались... Только чувства монотип
И безголосица твоя. И снова
Всплывает тишина, её теченья всхлип...

Открой окно - там шумная заря!
Там утро нам симфонит птичьим пеньем!
Твой голос словно из небытия
Вновь возвращается из сновиденья ...