Олесь Гарун. Наука

Олесь Гарун
НАУКА


Напутник научав (він слідував Пророку,               
В блакитну височінь небес  живим злетів котрий): 
«Що Талану усі підвладні наші кроки —
                Вір, сину мій!
       
І що б там на шляху не обіцяла доля:
Злиденним бути чи царем пишатись повсякчас,
Нікчемним чи таким, кого гартує воля, —
                Його наказ.

Несила хрест нести, іти не буде змоги,
Коли на тім шляху тебе обіймуть  холоди,
Ти, сину, не шукай немудрої дороги —
                Старою йди.

Приспіє день такий, надійде мить осяйна, 
Ти мусиш, сину, знати це: настане —  і з мечем
Владар постане твій і в хвилю ту негайно
                Талан рече:

"Служнику, йди хутчіш!  Журба  хай світом плине,            
І кривда зла відтяла в нім землі останню чверть,
Неси-но правди меч, іди  завзято, сину,
                На честь і смерть!"»

(переклад з білоруської — Любов Цай)

***

Оригинал:

Алесь Гарун
НАВУКА

Казаў настаўнік мне (ён блізкі быў Прароку,
Які жывым узьняўся ўвыш, ў блакіт нябескіх сфер):
«Мой сын, з пачатку мы падуладны пану-Року –
                У гэта вер.

Які бы крыж табе ні выпаў ў жыцьці гэтым:
Галеці век чы быць царом і царскі мець пасад,
Ў балоце бросьнеці чы йсьці к нязнаным мэтам, –
                Яго загад.

I вось калі табе трываць ня хопіць змогі,
I цяжкім здасца крыж табе і доля вельмі злой,
Ня трэба, сын, шукаць лягчэйшае дарогі, –
                Ідзі старой.

I мусіць час настаць: убачыш сьвет праменны, –
Ідзець ўладар адвечны твой, яго спаткай здалёк,
Узьдзеўшы бітвы меч на свой паяс раменны.
                I скажа Рок:

"Ідзі хутчэй, слуга! Спавіты сьвет маркотай,
Ў ім крыўды легіён забраў зямлі апошню чвэрць,
Нясі ж свой праўдзе меч. – Мой сын! ідзі з ахвотай
                На чэсьць і сьмерць!"».