Коханка

У  Біблії коханка – то є гріх ,
А я ступив на цей поріг.
Не камінь я , і не стіна ,
Ви б тільки бачили – яка вона…
Чарівний стан її – дурман ,
Мій розум поглина туман .
Так…я лишив дружині сльози…
Троянда гине на морозі.
Байдуже , що комусь болить.
Я прикипів… ось так.. за мить.
Це – божевілля … та вирішую я сам …
Її нікому не віддам.
Так день крізь день думки мої
В полоні пристрасті п’янкої
Блукають поза межі мрій.
Відлуння чую – ти вже мій.
- Ти мій…про це давно я знала.
- Ти мій… я щастя чуже вкрала.
Відмовити забракло слів ,
Від чарів тих я онімів.
Її вуста як стиглі вишні ,
Тіло як ніжний оксамит.
Палкі обійми жадібної ночі
Затьмарили звабливі очі.
Я заблукав в тих почуттях
Відверто зізнаюсь про це.
Гріховний слід вже не один ,
Він поруч… і зі мною йде.
Так…я не зміг…Ні… я не зміг
Відмовитись від неї…Ні.
Боже , то є мій гріх.
Та я не зміг… пробач…не зміг.