І знов гудок. Відсутній абонент.
Так пусто на душі, нема де правди діти.
Мабуть, він не придбав абонемент,
Та й є хіба дзвінки із того світу?
Мабуть, нема, бо скільки не дзвони,
Ти рідний голос знову не почуєш,
Не вирватись із мороку, й труни
Ти самотужки, звісно ж, не зруйнуєш.
Сумна статистика: лиш був і вже нема,
Лиш повіває вітер на роздоллі,
Тривожитись і плакати - дарма,
Завити краще вовком в чистім полі.
Абонемент
© Copyright: Надежда Шершун, 2015
Свидетельство о публикации №115112810712
Свидетельство о публикации №115112810712
Рецензии