Повітря в моїх легенях,
Пече, мов пісок Сахари,
Навіяло повні жмені,
Скупатися б десь в Ніагарі.
Зібравши поламані крила,
Згадавши Дедала й Ікара,
Міняємо шило на мило.
Така нам з тобою кара.
Подивлюсь уважно -блазень.
Понтів - незліченна сила.
І хоч ти із себе красень,
На ділі- звичайний мудила.
Нехай це звучить образливо,
Можливо, душа боліла,
Та більше б такою заразою
Бодай би я не хворіла.
Вже краще бути колишньою
Побути одній на відлюдді,
Аніж бути поруч, лишньою,
Й пасти претупих верблюдів.
Шило на мило
© Copyright: Надежда Шершун, 2015
Свидетельство о публикации №115112810555
Свидетельство о публикации №115112810555
Рецензии