Я повернувся

                «Те життя мов картина повішена в темнім музеї»
                (Гійом Аполлінер)

Я повернувся з м’ясорубки війни,
Намагаюсь повірити, що це правда,
А інші...
Я знову втікаю від людей в тишу
Лісового зеленого храму смерек,
А інші...
Мені тепер війна тільки сниться щоночі –
Кожної бездонної ночі марень,
А іншим...
Я все менше розмовляю з привидом смерті,
Що з’являється мені блідою стрункою жінкою,
А інші...
Я іду по землі сухій і жовтотравній
Пружною ходою живого блукальця
І все менше думаю, що під цією тирсою
Теж колись буду лежати –
Чи то я, чи то моя оболонка тлінна,
А інші...
Я все дивуюсь чому так тихо,
Чому гримить тільки гроза
Над кам’яним містом і дорогами пилу,
А інші...
Я досі живий – і розуміння сього
Не викликає ніякої ейфорії
Не п’янить як вино світанку,
А інші...


Рецензии
У кожного свій хрест і не треба на себе брати хрест інших. Це їх вибір, усвідомлений чи ні, то вже інша справа, але їх особистий! Ви, Артур, не міркували, що все покладаючи на себе, принижуєте цим вибір інших... і не Ви "ляльковод" цих подій, як і не Ви її призвідник...
"За спиной пустых крестов не оставляй,
параллельно ты с попутчиком шагай...
Не срубай с плеча кресты, что на пути,
помогай идущим рядом крест нести...
Крестный путь в миру вселенском у всех свой!
Не крестись в пути с кем зря и будь собой!
Понаставили пустых крестов с лихвой -
оглянись, видишь кладбища за тобой..."
/из моего "Интуиция" 2013г./
Это не только о войне, а о людских жизненных путях вообще.

Кузьмина Лариса Георгиевна   23.09.2016 18:48     Заявить о нарушении
Дякую за такий відгук. Мені було дуже сумно, коли я писав все це...

Артур Грей Эсквайр   26.09.2016 11:40   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.