«Всі слова що хотів я сказати
Зорями стали…»
(Гійом Аполлінер)
У землю, що зорана вибухами,
Що насичена металом,
Як пиріг родзинками,
Сію замість зерен слова
(Бо весна, бо слова теж зерна)
Але не вірю,
Ані на йоту не вірю,
Що дочекаюсь врожаю,
Навіть якщо паростки зійдуть,
Навіть якщо з неба поллє дощ надій
Великими важкими краплинами,
Бо посіяні слова покидають землю,
Летять у чорну безодню і стають зорями,
На які ніхто не дивиться,
Бо всім байдуже
Є над головою зірки чи ні,
На цій скаліченій землі
Вже все одно.
Всім…
Слова-зерна
© Copyright: Артур Грей Эсквайр, 2015
Свидетельство о публикации №115112702252
Свидетельство о публикации №115112702252
Рецензии
На хвильку - кицею постану,
Бо гірко від такого стану
Душі, в якій вирує Всесвіт,
А слово схоже на догану
Собі, зіркам, любові, слову...
Та щире, чуйне, не полова
Обов"язково зійде в мову
Болідом, променем ранковим,
Що розітне пітьму омани,
Бажаючи усім - здоров"я!
Спасибо! Умеете затронуть глубинные пласты... С теплом
Любовь Иващенко-Сизых 17.08.2016 21:42 • Заявить о нарушении
Бо гірко від такого стану
Душі, в якій вирує Всесвіт,
А слово схоже на догану
Собі, зіркам, любові, слову...
Та щире, чуйне, не полова
Обов"язково зійде в мову
Болідом, променем ранковим,
Що розітне пітьму омани,
Бажаючи усім - здоров"я!
Спасибо! Умеете затронуть глубинные пласты... С теплом
Любовь Иващенко-Сизых 17.08.2016 21:42 • Заявить о нарушении