Неболю біль свій віддаю…
Нехай на мене псів спускає
Отой, що щему і жалю
Не знатиме, не знав, не знає.
Нехай – поваги не дождусь,
Що ж на кохання сподіватись…
Небіль свій віддаю дощу
Що стукає і гукає у хату.
Не буде болю вороття,
А як скажіть без болю жити,
Бо - ще не мертві почуття?
І я їх не дозволю вбити!
Живi почуття
© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2015
Свидетельство о публикации №115112604504
Свидетельство о публикации №115112604504
Рецензии