Почуй мене...
світлом сонця на висоті
і твій голос в моїй голові
відливає цей світ в кольори
і ти будеш ковтком тим води
коли спраглий на самоті
і твій образ відкриває нові
горизонти умовної гри
і ти світиш мені у вікно
переливами на глибині
і розливами у далині
ніжно сяють перли твої
і я втішно чекаю давно
коли спішно відчиниш мені
світанкові твої вогні
де щебечуть усі солов'ї
А.Супрун
12.11.15
Свидетельство о публикации №115112405852