Ніч.Лиш чутно подумки серце.
І хилить сон до царства гротесків.
Ліг.Та не сплю від майбутнього версій.
Краще вже встану від розуму сплесків...
Ти і Я - Місяць і самосвідомість.
Крісло стоїть окинуте світлом.
Краще я спатиму ,розвіюся вітром..
Уві сні... полечу у невідомість.
Вже дивлюсь останній сон
Він чарує не на мить..
І в моїй душі світає
Сонце горить.
Ми з тобою в унісон
Граєм струнами богів
Скільки буде ще персон
яких побачити хотів...
Вітре мій змін...
Пробудився цілий світ
Жаль, що він був не для зла,
Не помічаю без злого добра...
Вітер спокій обра...
Зло та дума вела:
Скільки ще побачу я снів?
Чи нахлине долі гнів?
Вистачить мені слів,
Щоб отримати те що я хтів?
Я прокидаюсь, тіло ще спить.
Між мною і царством рветься нить.
Щастя час був зовсім малим
Серце б`ться мірно в такт..
Голос мій чутен в устах:
Будь-ласка, ще 5 хвилин...
А.Супрун
23.11.15
СОН
© Copyright: Андрей Супрун, 2015
Свидетельство о публикации №115112405715
Свидетельство о публикации №115112405715
Рецензии