Не ми

Політ моїх думок лише про тебе!
Зійшла до мене ти із неба!
Я знаю, то лише бажання,
Не проживу я більше,
Без зізнання!

Дивлюсь крізь монітор лише на тебе!
І океан твого життя мені так треба...
Я спраглий всім нутром своїм,
Дай ковток твого, нового
Чистого подиху волосся золотого!

Як ніч проходить сам не знаю...
Дивлюсь самотньо в сіре небо.
Он за вікном : вже ми стоїм.
В моїх думках не маю
надії я....

З'явися знову, вмить
Скоріше, чекаю я сто зим.

Літаю я, зриваю я усі ті маски
Та коли ж відчую казку??
Почую врешті-решт вітання.
Скажу тобі печалне:
Не залишайся з ним.

Не вірна ти душі загубленій моїй
У тому небі вбитих мрій...
Затухнуть зорі, все полине в тьму
Знайду листок буття і ручку ту візьму
Перепишу картину до пуття
вогонь життя займу!
зійду
у світ в якому так давно шукав тебе,
усе закреслю, все спалю і намалюю лиш себе!
І за вікном не ми стоїм...
А.Супрун
23.11.15