Дихай як море
Не бійся намочити тіло.
Забудь про те, що буде гидко
Пливи за край, що маєш сили.
Пливи на протилежний берег,
Не бійся вимочити серце.
Закрий нарешті сухі двері!
Заплющ очі, чуй інерцію…
Дозволь собі з водою злитися,
Відчуй як дихає це море,
Душею наскрізь промочитися,
Тут спокійніше ніж на дворі!
Не думай навіть ні про що!
Бо розум теж промокне зараз.
Немає сенсу в цьому якщо
Вже тіло в морі знайшло вираз.
Пливи же, рухайся як вмієш,
Дивися у блакитне небо.
Пливи - поки не занімієш!
Вперед! Це зовсім не ганебно.
Нехай запам’ятає тіло
Ці невагомі мокрі рухи,
Щоб серце більше не тремтіло
Від цієї незвичної сполуки.
Нехай душа запам’ятає це,
Цю насолоду від покою.
Вона на сущі не дізнається,
Що може їй надати море.
25.04.2015
Свидетельство о публикации №115112308929
Максимов Игорь 12.07.2016 11:09 Заявить о нарушении
Наталья Смирнова 14 12.07.2016 23:44 Заявить о нарушении