Ти звеш, а я мовчу, немов скаженний.
І крила є, і серце в грудях б’є…
І має ж так: закоханий письменник,
Без голосу і розуму живе.
А чи життя це – мовчки та без тями?
Чому ці почуття ламають груди?
І вірші ці ідуть у світ з боями
І далі майже щось насправді буде…
А вiршi iдуть з боями...
© Copyright: Мироненко Анатолий Анатольевич, 2015
Свидетельство о публикации №115112306299
Свидетельство о публикации №115112306299
Рецензии
І лавами мої рядки крізь зошит йшли до бою...
Ольга Сафронова Таганрог 03.12.2015 21:27 • Заявить о нарушении
Ольга Сафронова Таганрог 03.12.2015 21:27 • Заявить о нарушении