Так хочеться почути плескіт хвиль,
Відчути дотик босими ногами...
Та як пройти ці кілька тисяч миль,
Як подолати відстань, що між нами?
Так хочеться ранкового тепла
У літнім лоні тиші і спокою...
Та хто їх дасть, коли прийшла пора
Безрадісна, що кінчиться зимою?
Так хочеться усміхненого дня,
Що, наче повінь, щастям хлине в душу...
А я крізь ніч крокую навмання,
І це робить, мабуть, ще довго мушу.
Однак, нема ж дороги без кінця,
І все найгірше теж колись минає...
Чомусь я вірю, золото вінця,
Хоч десь далеко, день мій одягає.
Как хочется услышать плеск волны
© Copyright: Александр Афонин 4, 2015
Свидетельство о публикации №115112303986
Свидетельство о публикации №115112303986
Рецензии