Гуркоче потяг
Минуле-жуйка липне до вікна.
А за вікном повзе у очі сутінь –
густішає, росте… уже стіна.
А за стіною – пам'ять бездоріжжя.
Аорту рвуть закличні голоси.
Нічийна каменюка у підніжжя –
не можеш сам, Сізіфа попроси.
А за стіною – обрій сподівання,
і галас правди лине до небес.
Відлуння тоне в золоті мовчання,
хіба що гавкне одиноко пес.
А за стіною – воля і пророки:
упав у руки перестиглий плід,
в саду надії не стихають кроки,
збирається ватага у похід.
А за стіною – звичне перепуття,
чергова осінь в кольорах війни.
Гуркоче потяг у чуже майбутнє,
з минулого узявши наші сни.
19.11.2015
Свидетельство о публикации №115112303752
И в переводе нет необходимости. Украинский язык воспринимается легко и естественно. Близкие мысли и мировосприятие не имеют границ. Спасибо за замечательное творчество.
Успехов Вам!
---
С уважением,
Андрей Стадницкий
Андрей Стадницкий 21.04.2016 23:42 Заявить о нарушении
Олехо 22.04.2016 16:13 Заявить о нарушении
С уважением,
Андрей Стадницкий
Андрей Стадницкий 22.04.2016 19:59 Заявить о нарушении