Спов1дь, исповедь
Та двох доньок малих,
Не цінив свого щастя
Та сім’ю не зберіг.
Молодецький був хлопець,
Все не мало ціни,
З рук до рук переходив
Та не чуяв вини,
Не плекАв* в житті долі,
До веселощів звик,
Та спускав дні крізь пальці,
Так і сплинув мій вік.
Рік за роком минали,
Все розтало, як сніг,
Тепер кайся – не кайся, -
Не злетиш по весні.
Я б пішов до кохання,
Але стежки нема,
Заспівав би пісень їй,
Та де ділись слова.
Я на крилах летів би,
Дарма крила зламав,
Шепотів би зізнання,
Тільки в серці – журба…
ПлэкАти -лелеять, пестовать.
Свидетельство о публикации №115112108015
На счет стиха:"Любовь-она как птица,вспугнешь-не воротится. Любовь-она как еж, упустишь -не вернеш."
Спасибо вам за ваше стихотворение!!!
^-^
Ананда Ракша 08.07.2016 15:24 Заявить о нарушении