Залишив
Моє плече, колись відраду...
Час тобі моменти не верне,
Як душу не поверне з аду...
Пройдешся тихо по стежині,
Між охоловших вже дерев...
Та душу вимакаєш в глині,
Й підеш спокійно до озер...
Там у воді дрімучій, темній -
Холодній рідині із теплої душі...
Втопився всіма гнаний геній,
Відбивши слід на свому аркуші...
Сльоза гаряча потече з щоки,
Душа порине за поетом в глибину...
Ти більше не знайдеш свої думки,
Залишив він тебе збліднілу та одну...
13.05.2015
Свидетельство о публикации №115111909254