Ти випала з снів, зі своїх ілюзій,
Упала на дно крижаних почуттів,
У тебе нема ворогів, немає і друзів,
Немає того, хто б тебе пожалів...
Кинула камінь у казкове вікно,
Вщент розбивались надумані мрії,
Без тебе їм краще, напевно, було,
Бо ти була із присмаком повії...
Сама зруйнувала щасливе майбутнє,
Зреклася покинутих на вітер слів,
Забрала у нього те незабутнє,
Що звав він кульмінацією почуттів.
14/11/2015
***
© Copyright: Прыйма Юрий, 2015
Свидетельство о публикации №115111909171
Свидетельство о публикации №115111909171
Рецензии
