Ще де не де, як сльози, роси...
Бо не пожовкла вся трава,
Туман гуляє в ранці босим,
Неначе Мавка лісова.
Але не довго і зникає,
Бо Осінь тішиться сама,
Дощами літнє все змиває,
А там за нею вже Зима...
Дні наче листя з деревини
В осінню пору, все летять,
Не залишають і хвилини,
Лише зірки все мерехтять,
Напевне хочуть, нам сказати,
Тобі сказати та мені:
Кохання треба малювати
В житі, як ми на полотні...
П.В.М. 19.11.2015г.
Свидетельство о публикации №115111903898