***
…топилось, як віск, і плавилось серце, щоб ми між собою ніщо не ділили,
не чули б ніколи, як душі кричать, і більш не троїлись брехнею нізащо!..
голодні на правду мріють про крила, і хочуть птахами літати по Світу
крізь днів павутиння, суєтність в дорозі, невтрачений біль не забути
благають!..
Свидетельство о публикации №115111901756