…в замолену тишу силою Неба, із пристрасних танців, видінь, як і снів
випорскують душі, поза безмежність… не оминаючи всіх нерозумінь
важко сприймається чорне учора, давніх провидців, бунтівників…
тінню сумління ліг не випадково схований світ на мрії мої –
тисне тривога, розрада з собою… знову спливають забуті гріхи…
спокій не марення, спокій від Бога, пустка гнітить, коли шлях із руїн…
руйнацiя...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115111901722
Свидетельство о публикации №115111901722
Рецензии
